“Дорога життя” – так називають виїзд із окупованої території Запорізької області на підконтрольну Україні. Шлях пролягає з міста Василівка до Запоріжжя. 56 кілометрів, які в мирний час долали за менш ніж годину, тепер займає тижні, а то й місяці.
Люди стоять у величезних чергах у колоні, готують їжу на вогнищі, ночують в автівках, очікуючи на славнозвісні “списки” окупантів. Але потрапити до них – це пройти “кола пекла”. На виїзді з Василівки – перевірка працівниками ФСБ та поліції РФ.
Російські військові в окупованій Василівці Запорізької області
всі фото: Вікторія Рощина
“Тут тепер територія Російської Федерації і тут наші правила”, – кричать вони переселенцям. І з кожним днем ситуація не покращується.
Я пройшла шлях “дорогою життя” як звичайна громадянка – не представляючись журналістом, оскільки окупанти засилають і “своїх людей” в такі колони.
У натовпі серед людей панує страх. Їхні долі залежать від окупантів, для яких не існує жодних правил. Кожен ранок цих українців починається з очікування списків і віри, що цього разу їхнє прізвище зачитають.
Але я бачила, що сил пережити жахливі умови, холод, психологічний тиск окупантів людям надає віра в те, що невдовзі вони приїдуть на підконтрольну Україні територію.