С Московской на Князев Острожских. 8 вопросов о переименовании улиц Киева

Новости

Початок великої війни запустив в Україні ще одну, потужну хвилю дерусифікації.

Правда, цього разу замість бронзових пам’ятників Леніну додолу летітимуть металеві таблички на будинках і парканах.

Так, із середини квітня, коли окупанти відступили ген за державний кордон України на півночі, Київ почав жити великим процесом під назвою – перейменування столичних вулиць.

Про вулиці пишуть фейсбук-пости, влаштовують дискусії й говорять на похоронах.

Хтось активно переконує, що перейменування зовсім не на часі, а хтось ще пару тижнів тому просив віддати свій голос за вулицю імені Романа Ратушного, Олександра Махова чи Дениса Антіпова – героїв великої війни.

І не дарма – кожна з них перемогла в рейтинговому голосуванні в застосунку “Київ Цифровий”.

Усього в голосуванні взяли участь 285 тисяч людей – цифра може здатися незначною, але це приблизно населення Черкас. І це на кілька тисяч більше, ніж учасників голосування за проєкти “Громадського бюджету” – найвідомішого міського проєкту Києва.

Втім, на цьому етапі історія з перейменуванням столичних вулиць не завершилася – ба більше, вона не була розказана спочатку.

Як і хто обирав вулиці для перейменування? Чому в Києві зникне вулиця Пушкінська, але залишиться вулиця Пушкіна? І коли в столиці фізично почнуть змінювати таблички?

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.